Після здобуття Україною незалежності ініціатива у виданні дитячої літератури
перейшла до приватних видавництв, головами яких часто є відомі українські
прозаїки й поети. Літературу для дітей друкує видавництво
«А-ба-ба-га-ла-ма-га», директором якого є поет
Іван Малкович. Інша українська поетеса
Мар'яна Савка є головним редактором та
співзасновником
«Видавництва Старого Лева». Низку творів
для дітей і підлітків друкують видавництва
«Грані-Т» і
«Розумна дитина». Загалом видавництва дитячої
літератури українською мовою належать до найуспішніших в Україні
[92].
В Україні є Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва
[93],
який є співзасновником недержавної премії дитячої літератури
«Великий Їжак».
Деяким творам для дітей та юнацтва (таких як роман
Володимира Рутківського «Сині
Води») присуджують загальнолітературні премії (Книга року Бі-Бі-Сі 2011). Від
2012 року надається також нагорода «Дитяча книга року BBC»
[94].
До авторів дитячої та юнацької літератури належать такі:
Володимир Рутківський,
Роман Скиба,
Сашко Дерманський,
Олесь Ільченко,
Леся Воронина,
Леся Воронина,
Дмитро Кешеля,
Сергій Оксеник та
Сергій Батурин[95].
Твори для дітей пишуть також письменники
Мар'яна Савка,
Іван Лучук,
Галина Пагутяк,
Зірка Мензатюк,
Сашко Гаврош,
Галина Малик,
Надія Гуменюк,
Марія Морозенко,
Тамара Коломієць,
Степан Процюк,
Іван Андрусяк та
Іван Малкович.
Декілька авторів пишуть у популярному жанрі фентезі:
Володимир Рутківський,
Зірка Мензатюк (етнофентезі) та
Галина Пагутяк,
Галина Малик (міське фентезі)
[96].
Українські дитячі книги було включено до каталогу найкращих дитячих книг
світу «Білі ворони». Це книги «Вісім днів із життя Бурундука»
Івана Андрусяка (каталог 2013), «Віршів
повна рукавичка»
Василя Голобородька (каталог 2011)
[97]
та «Піратські історії»
Олени Комової (каталог 2010)
[98].
Серія «Сучасна дитяча проза»
У цій серії
пропонуємо ознайомитися з новою гранню творчості відомих письменників, які
мають стійкий імідж у світі дитячої літератури: Ірен Роздобудько, Олеся
Ільченка, Лариси Денисенко, Світлани Поваляєвої, Любка Дереша, а також з новими
виданнями визначних дитячих письменниць Лесі Ворониної та Галини Малик. До
роботи долучені і знані художники-ілюстратори Кость Лавро, Катерина Білетіна та
Іда Ворс, і талановита творча молодь – Юлія Толмачова, Яна Роздобудько, Альона
Котова, Олена Шикура.
|
Іван Андрусяк «Стефа і її Чакалка»
Ким вас лякають батьки, коли ви їх не слухаєтеся чи, скажімо, хочете ще
побалуватись – а вже давно час вкладатися в ліжечко? Бабаєм? Бабою Ягою?
Страшним Дідом? А ось на Слобожанщині такий персонаж – Чакалка!
|
|
Галина Малик «Вуйко Йой і Страшна
Велика Кука»
Кожна дитина любить і має потребу вигадувати – чи якусь історію, чи уявного
друга, котрого ніхто з дорослих не може побачити. Фантазія – це те, чого
начебто не існує… однак воно все ж є. Вигадка – дуже вимоглива панянка, адже
вона хоче не тільки початися, а ще й бути завершеною, цілісною.
|
|
Катерина Булах «День кота»
Дві подруги, Настя й Кароліна, у перший день літніх канікул перетворюються на
кішок і мандрують знайомими околицями, аж поки не настає вечір, і їм час
знову ставати людьми. Але Кароліна зникає, і знайти її допоможуть лише нові
знайомі – бо з людьми тепер не поговориш…
|
|
Галина Ткачук «Вікно до собаки»
Якщо ви знайшли вікно до собаки – вам неймовірно пощастило! Тому що це
початок пригод – таких карколомних, барвистих, несамовитих, про які ви досі
могли хіба мріяти. Золота рибка виконає ваше заповітне бажання, а веселий і
балакучий Ласло Здобич понесе вас крізь час і простір – може, аж до моря…
Утім, нічого в світі не буває просто так, а за все – і добре, і погане –
приходить відплата. І її ви, разом із героями цієї книжки, теж пізнаєте
сповна!
|
|
Леся Воронина «Нямлик і Балакуча
Квіточка»
Ви вже, мабуть, знайомі з нямликами – маленькими кумедними чоловічками, які
живуть у стіні Олянчиного будинку і понад усе на світі полюбляють манну кашу.
Це ж про них написала свою дивовижну книжку «Прибулець з Країни нямликів»
відома дитяча письменниця Леся Воронина!
|
|
Микола Герасименко «Політ на
черешні»
Що не кажіть, а кмітливість – дуже хороша риса! Уміння знайти нехай трохи й
незвичний, але хвацький,а головне – правильний вихід із будь-якої ситуації
цінується завжди і скрізь.
|
|
Анатолій Григорук «Волелюбний
вітер»
Якщо ти полюбляєш подорожувати, то повинен знати, що мандрувати в далекі
казкові краї краще з вітром, але не звичайним, а Волелюбним. Вирушай разом із
ним у подорож – і ти побачиш все на власні очі.
|
|
Чередниченко Дмитро «Чого Волошка
запишалася»
Гадаєте, найцікавіше, що є у квартирі кожної української родини – це
комп’ютер і телевізор? А от і ні! Адже все залежить від того, хто фантазує.
Наприклад, непосидюча киця Волошка, якій цікаво все, що стоїть, лежить чи
відбувається в квартирі, навіть у мийниці може знайти собі пригоду. А
постійне встромляння скрізь свого носика тільки вдосконалює фантазії. То
Волошка хоче літати, то разом із родиною сидіти за столом, то дістати неба.
Киця любить усе помацати, понюхати, полежати на чомусь. Без неї у квартирі
нічого не відбудеться!
|
|
Богдан Жолдак «Капосні капці»
Іван Франко переповів нам свого часу сповнену дивовижних пригод східну
історію про Абу-Касимові капці, котрі завдали чимало клопотів їхньому
власникові, аж доки, врешті-решт, звели його в могилу. Утім, по смерті
оголосили-таки через це Абу-Касима – такого бідного, що мав лише ті капці –
святим…
|
|
Оле Лун Кіркеґор «Отто – носоріг»
«Грум-хрум!» – тільки й промовляв Отто, ковтаючи книги… Отто – це
велетенський розкішний носоріг, такий самісінький жовтий, як шпалери в
квартирі цегляного будиночка в невеличкому данському портовому містечку, де
мешкає невеличкий хлопчик Топпер.
|
|
Вітаутас В. Ландсбергіс «Мишка
Зіта»
Дивна, весела й сповнена мудрості казка про мишку на ім’я Зіта, яка спочатку
була дуже несміливою, а потім із другом тарганом Алоїзасом Дзьобкою пережила
кілька ризикованих пригод і вчинила не одну благородну справу.
|
|
Лілія Лапіна «Дуже довга казка»
«Дуже довга казочка» розповість, як з краплинок утворюється дощ, чому
подорожник прикладають до хворого місця, і як півень вчиться співати.
|
|
Галина Малик «Вуйко Йой і Лишиня»
Сталося так, що будинок, який сто п’ятдесят років стояв у затишному куточку
Карпат і в якому мешкав справжній вуйко – вуйко Йой, якісь незнайомці
вирішили перевезти в сканзен. Ой, лишенько! Що ж залишається робити нашому
герою?
|
|
Дзвінка Матіяш «Казки П'ятинки»
На сторінках цієї книжки (схваленої для використання у загальноосвітніх
навчальних закладах) – казкові й не зовсім казкові історії, які, якщо вірити
авторці, майже усі розповіла сама П'ятинка (Свята П’ятниця), попрохавши їх
записати.
|
|
Сергій Махотін «Страшна зброя»
Ви ніколи не переймалися питанням, чи закладає в мухи вуха, коли літак іде на
посадку? А яка найстрашніша зброя, варта уваги міністра оборони, є в арсеналі
кожної дівчинки?
|
|
Катерина Паньо «Полювання на
сліпса»
Якщо ви коли-небудь знайдете стільця, в якому мешкає маленький Хтось, будьте
з ним обережні. Це може виявитися Сліпс, який не лише заморочить вам голову,
але й натворить стільки капостей, що хоч ховайся!
|
|
Паньо Катерина «Цвіт мандрагори»
Коли приходять замахайці – все стає з ніг на голову, і на Плесі зчиняється
казна-що. Навіть буркуни та Гримза не чуються в безпеці – хіба встигнуть
запропонувати непроханим гостям якусь лагоминку, й ті ненадовго дадуть їм
спокій...
|
|
Світлана Поваляєва
«Вррум-чарівник»
Разом із синами авторки та виноградним слимачком ви поринете у дивовижний
світ пригод, який яскраво зобразила відома художниця Світлана Фесенко.
|
|
Анатолій Птіцин «Ниточка і Ложкін»
Письменник Анатолій Птіцин наполягає, що ця історія не вигадка, а щирісінька
правда. З тими звичайними дівчатками, що читають Велику Поважну Книгу,
відбувається найбільше всього незвичайного.
|
|
Оса Ґан Шведер «Сни шовкопряда»
Юсефіна та її мама Анемона мешкають в Амстердамі на невеличкому острівці, що
лежить поміж метушливим містом і таким самим метушливим портом.
|
|
Тетяна Щербаченко «Пуп Землі, або
Як Даринка світ рятувала»
Дивовижні історії про хитрулю й вередулю, а водночас про надзвичайно милу й
винахідливу дівчинку Даринку, які створила для вас письменниця Тетяна
Щербаченко, не залишать байдужими не лише дівчаток, а й хлопчиків (не кажучи
вже про батьків).
|
|
«Зросла собі квітка»
Зазвичай буває так, що художники малюють ілюстрації до вже готових текстів. З
книжкою «Зросла собі квітка» вийшло навпаки.
|
|
Лариса Денисенко «Ліза та цюця П.»
Авторка вдало використала дотепну дитячу звичку давати предметам свої власні
назви з тим, аби вони ожили і заговорили, й наповнила цими фантазіями книгу.
|